Віза EB3 для переїзду в США: як отримати грін-карту без унікальних досягнень

Що таке віза EB3 і кому вона підходить

Віза EB3 – це імміграційний шлях для тих, хто готовий працювати в США за довгостроковим контрактом, незалежно від рівня кваліфікації. За її допомогою можна оформити право на проживання і працевлаштування одночасно. Вона створена для працівників, чиї навички та досвід затребувані на американському ринку, але при цьому не вимагають видатних досягнень чи міжнародного визнання. Ця віза однаково підходить і для тих, хто має багаторічний досвід роботи, і для спеціалістів початкового рівня, а також для людей, готових виконувати некваліфіковану працю на постійній основі.

Що дає віза EB3

Віза EB3 – це один зі способів отримати грін-карту через працевлаштування в США, який підходить як для кваліфікованих спеціалістів, так і для працівників без особливих досягнень. Вона дає право на постійне проживання в країні та можливість легально працювати у роботодавця, який виступив спонсором. Разом із заявником право на переїзд отримують не тільки сам працівник, але й члени його сім’ї – чоловік чи дружина, а також неповнолітні діти.

Отримання візи EB3 відкриває доступ до всіх прав постійного жителя США: можливість змінювати роботодавця після виконання умов договору, навчатися в американських навчальних закладах на правах резидента, користуватися системою медичного страхування та надалі подати заяву на громадянство.

Основні переваги для заявника та сім’ї

Головна перевага візи EB3 полягає в тому, що вона дає стабільну основу для життя в США, оминаючи тимчасові візи та необхідність продовження статусу. Замість щорічного підтвердження права на роботу людина одразу отримує постійний статус.

Для сім’ї заявника це означає:

1. можливість спільного переїзду та життя в одному домі;
   
2. доступ до американської системи освіти для дітей за пільговими ставками;
   
3. право подружжя працювати в будь-якій компанії без прив’язки до конкретного роботодавця;
   
4. доступ до медичних програм штатів та федеральних пільг, якщо дотримані умови проживання.
   

Таким чином, віза EB3 – це не просто дозвіл на роботу, а довгостроковий інструмент для облаштування сім’ї в новій країні.

Чому ця категорія доступна більшості людей

На відміну від віз, що вимагають доказів видатних досягнень або значних інвестицій, віза EB3 орієнтована на широкий спектр професій і спеціальностей. Тут ключовою умовою є наявність роботодавця, готового оформити спонсорство, а не наявність рідкісних навичок чи наукових публікацій.

Ця категорія підходить:

1. кваліфікованим працівникам із досвідом від двох років;
   
2. спеціалістам із дипломом бакалавра;
   
3. некваліфікованим працівникам, готовим виконувати просту, але постійну роботу.
   

Тому віза EB3 для переїзду в США часто розглядається як реальний шлях для тих, хто хоче змінити країну проживання, але не має гучних заслуг. Навіть люди з професіями, не пов’язаними з високою кваліфікацією, можуть скористатися цією програмою, якщо знайдуть роботодавця, готового пройти процес спонсорства.

Ключові вимоги для візи EB3

Перш ніж починати оформлення, важливо розуміти, які умови потрібно виконати, щоб відповідати вимогам програми. Незважаючи на те, що віза EB3 для переїзду в США охоплює широкий спектр професій, сама процедура суворо регламентована американським імміграційним законодавством. Тут ключову роль відіграють два фактори – наявність роботодавця, готового пройти процес спонсорства, та відповідність заявника базовим критеріям категорії.

Наявність роботодавця-спонсора

Основна умова для отримання візи EB3 – наявність компанії в США, готової офіційно підтвердити потребу у вашому наймі та пройти процедуру спонсорства. Роботодавець подає документи від свого імені, сплачує державні мита і, у більшості випадків, послуги адвоката.

Важливий момент: спонсорство за візою EB3 – це не формальність, а юридично значущий процес, у межах якого компанія зобов’язана довести Департаменту праці США, що не змогла знайти відповідного кандидата серед американських громадян та власників грін-карти. Саме тому наявність надійного та мотивованого роботодавця – ключовий фактор успіху.

Можливість оформлення з США та з-за кордону

Оформити візу EB3 можна двома шляхами:

• перебуваючи на території США в легальному статусі та змінюючи його на імміграційний;
  
• проходячи консульську процедуру в країні проживання.
  

Якщо заявник уже в США (наприклад, за студентською візою, у програмі TPS чи U4U), процес може бути простішим у частині комунікації з роботодавцем та адвокатом. Для тих, хто подає з-за кордону, оформлення проходить через американське консульство або посольство, але в обох випадках результатом буде отримання грін-карти для заявника та членів його сім’ї.

Важливі нюанси, про які потрібно знати заздалегідь

При плануванні переїзду за візою EB3 для переїзду в США важливо враховувати низку факторів, які можуть вплинути на терміни та результат:

1. Час очікування – процес може зайняти кілька років через щорічні квоти та чергу за пріоритетною датою.
   
2. Постійна робота – посада має бути не сезонною і не тимчасовою, інакше заявку відхилять.
   
3. Обов’язки роботодавця – компанія повинна відповідати фінансовим вимогам, щоб довести можливість виплачувати заробітну плату новому співробітнику.
   
4. Гнучкість професії – не має значення, чи збігається нова посада з вашою попередньою кар’єрою, головне – готовність виконувати обов’язки, прописані в заявці.
   

Чим краще заявник розуміє ці нюанси ще до початку процесу, тим простіше вибудовується стратегія подачі документів і пошуку роботодавця.

Підкатегорії візи EB3

Віза EB3 для переїзду в США ділиться на три напрями, кожен із яких розрахований на певний рівень підготовки та досвіду. Розуміння відмінностей між ними допомагає заздалегідь визначити, які документи знадобляться і на яку вакансію можна претендувати.

EB3A – кваліфіковані працівники

Ця категорія призначена для тих, хто має не менше двох років досвіду роботи або навчання за певною спеціальністю. Вища освіта в цьому випадку не є обов’язковою, але стаж потрібно підтвердити – трудовими записами, рекомендаціями, сертифікатами. Найчастіше сюди відносяться технічні спеціалісти, майстри у будівництві, досвідчені кухарі, ремонтники обладнання, оператори складної техніки. Головне – досвід має відповідати посаді, а сама робота повинна бути постійною.

EB3B – професіонали з дипломом бакалавра

До цієї групи входять кандидати, для яких наявність диплома бакалавра є обов’язковою умовою при прийомі на роботу. Диплом може бути отриманий як у США, так і за кордоном, але в останньому випадку він має пройти процедуру підтвердження еквівалентності. Серед таких професій – інженери, викладачі, IT-розробники, аудитори. Роботодавець зобов’язаний вказати в описі вакансії, що ступінь бакалавра є необхідною вимогою.

EB3C – некваліфіковані працівники

Найбільш доступна підкатегорія, розрахована на людей із досвідом менше двох років або без нього. Важлива умова – готовність виконувати просту, але постійну роботу. Це можуть бути посади у догляді за людьми похилого віку, у сільському господарстві, на виробничих лініях, у сфері клінінгу або благоустрою територій. Яка у людини була професія раніше, значення не має – головне, щоб він міг виконувати обов’язки, прописані роботодавцем.

Ключовий момент

Навіть у межах однієї підкатегорії вимоги можуть відрізнятися залежно від посади. Наприклад, у EB3A одні роботодавці вимагають тільки підтвердження стажу, а інші – додатково певних технічних навичок. У EB3C важливо, щоб вакансія була офіційною і передбачала довгострокове працевлаштування.

Покроковий процес отримання візи EB3

Процес оформлення за категорією EB3 складається з кількох етапів, кожен із яких вимагає точного дотримання процедур і термінів. Розуміння всієї послідовності заздалегідь дозволяє вибудувати правильну стратегію та мінімізувати ризики затримок. Віза EB3 для переїзду в США оформлюється в середньому кілька років, тому важливо врахувати, що на кожному етапі є свої нюанси та вимоги.

Етап 1: Сертифікат PERM від Департаменту праці

Перший крок – отримання роботодавцем трудової сертифікації PERM (Program Electronic Review Management). Цей документ підтверджує, що на американському ринку праці немає відповідного кандидата на заявлену посаду серед громадян США та власників грін-карти.

Роботодавець направляє в Департамент праці заявку з описом обов’язків, необхідних навичок, рівня освіти та досвіду роботи. На цьому етапі також визначається мінімальний розмір заробітної плати для майбутнього співробітника. Якщо вимоги до вакансії виходять за межі стандартних, компанія повинна надати обґрунтування їх необхідності.

Етап 2: Пошук кандидата та тестування американського ринку праці

Після затвердження умов вакансії починається тестування ринку – формальна процедура, у ході якої роботодавець зобов’язаний опублікувати оголошення про вакансію в різних джерелах: друкованих виданнях, онлайн-порталах, галузевих ресурсах.

Рекламна кампанія триває мінімум 30 днів. Навіть якщо на вакансію відгукнуться кандидати, які підходять за мінімальними вимогами, роботодавець зобов’язаний провести з ними співбесіду. Тільки після документального підтвердження того, що жоден із претендентів не підійшов, процес може рухатися далі.

Етап 3: Подання форми I-140 в USCIS

Сертифікат PERM діє як дозвіл на подання імміграційної петиції. Роботодавець направляє форму I-140 до Служби громадянства та імміграції США (USCIS), підтверджуючи готовність найняти іноземного працівника і платити йому узгоджену заробітну плату.

До петиції додаються фінансові документи компанії, податкові звіти, підтвердження платоспроможності, а також докази кваліфікації кандидата (дипломи, сертифікати, трудові рекомендації). Схвалення I-140 не означає негайного отримання грін-карти, але закріплює за заявником його місце в черзі.

Етап 4: Отримання грін-карти або візи

Завершальний крок залежить від того, знаходиться кандидат у США чи за межами країни.

• Якщо він уже в США в легальному статусі – подається форма I-485 для зміни статусу на постійного жителя.
  
• Якщо заявник за кордоном – процес іде через консульство США в його країні.
  

Після завершення всіх перевірок та оформлення документів заявник і його сім’я отримують грін-карти. З цього моменту вони мають право жити й працювати в США на постійній основі, а через п’ять років – подати на громадянство.

Що означає «спонсорувати працівника» для роботодавця

Спонсорство в рамках візи EB3 для переїзду в США – це юридична процедура, під час якої американська компанія бере на себе зобов’язання оформити для іноземного спеціаліста або працівника право на працевлаштування та постійне проживання. Роботодавець виступає заявником в усіх інстанціях і проходить усі етапи підтвердження, що саме цей кандидат підходить на вакансію.

Роль роботодавця в процесі

Компанія, готова спонсорувати кандидата, зобов’язана офіційно ініціювати процес отримання візи EB3. Це включає:

1. подання документів до Департаменту праці для отримання сертифіката PERM;
   
2. публікацію вакансій і проведення тестування ринку праці;
   
3. подання петиції I-140 в USCIS;
   
4. надання доказів фінансової спроможності та готовності платити встановлену заробітну плату.
   

При цьому роботодавець несе відповідальність за достовірність інформації та за дотримання всіх вимог законодавства на кожному етапі.

Оплата мит та послуг адвоката

У більшості випадків усі державні мита та витрати на юридичний супровід оплачує компанія-спонсор. Це включає:

1. оплату подання сертифіката PERM;
   
2. мито за подання форми I-140;
   
3. послуги адвоката, якщо процес супроводжує імміграційний юрист.
   

Для кандидата процес оформлення візи EB3 зазвичай безкоштовний. Однак роботодавець може запропонувати умови, за яких співробітник зобов’язується пропрацювати в компанії певний термін після отримання грін-карти.

Мінімальна участь компанії в оформленні

Хоча юридична відповідальність лежить на роботодавцеві, фактична участь компанії в процесі часто зводиться до надання необхідної інформації та підписання документів. При роботі з досвідченим адвокатом більшу частину комунікацій та оформлення бере на себе юридична фірма.

Це дозволяє роботодавцеві зосереджуватися на основній діяльності, а процес спонсорства проходить без суттєвого навантаження на внутрішні ресурси компанії.

Терміни очікування та квоти за візою EB3

Процес оформлення за категорією EB3 вимагає не тільки дотримання формальностей, але й очікування своєї черги. Це пов’язано з тим, що кількість віз на рік обмежена законом, а попит на них стабільно високий. Щоб оцінити реальні строки, важливо розуміти, як працює система квот і розподілу заявників.

Чому формується черга

Щороку на візу EB3 для переїзду в США виділяється близько 40 000 місць, включаючи перерозподілені візи з інших категорій. Із цього числа не більше 10 000 віз призначено для некваліфікованих працівників (EB3C).

Оскільки заявок подається більше, ніж доступних місць, формується черга. Порядок визначається за датою подання трудової сертифікації PERM – ця дата називається priority date (пріоритетна дата). Поки візи за вашою датою не стають «доступними» у візовому бюлетені, процес оформлення не може перейти до фінального етапу.

Скільки реально чекати на практиці

Термін очікування залежить від підкатегорії візи, країни походження заявника та поточного завантаження системи. У середньому оформлення займає від 3 до 5 років, а в деяких випадках – до 7 років, якщо враховувати всі етапи, починаючи з подання PERM і закінчуючи отриманням грін-карти.

Для заявників із країн із високим потоком іммігрантів (наприклад, Індія, Китай, Філіппіни) очікування може бути довшим, ніж для жителів країн із меншим обсягом заявок.

Як перевіряти візовий бюлетень

Візовий бюлетень (Visa Bulletin) публікується щомісяця на сайті Державного департаменту США. У ньому вказуються дати, до яких опрацьовуються справи за кожною імміграційною категорією і країною.

Щоб визначити, чи можна переходити до наступного етапу, потрібно:

1. Знайти у бюлетені розділ EB3.
   
2. Визначити свою країну народження та відповідну колонку.
   
3. Порівняти пріоритетну дату у вашій справі з датою, зазначеною в бюлетені.
   

Якщо ваша дата стає «поточна» (Current) або пізніше зазначеної, значить, черга дійшла, і можна рухатися до фінального оформлення.

Практичні рекомендації щодо пошуку роботодавця

Пошук компанії, готової пройти процедуру спонсорства, – ключовий етап для тих, хто планує оформити візу EB3 для переїзду в США. Успіх багато в чому залежить від того, наскільки грамотно ви підходите до вибору роботодавця та перевірки його надійності.

Де шукати вакансії

Починати варто з перевірених джерел:

1. великі міжнародні сайти вакансій (Indeed, Glassdoor, LinkedIn);
   
2. спеціалізовані ресурси з пошуку роботи в США для іноземців;
   
3. сайти конкретних компаній, які раніше оформляли PERM для співробітників;
   
4. професійні спільноти та форуми за вашою спеціальністю.
   

Також корисно моніторити вакансії через американські рекрутингові агентства, які мають досвід роботи з імміграційними кейсами.

На що звернути увагу при виборі компанії

При виборі роботодавця важливо враховувати:

1. Досвід оформлення PERM – наявність у компанії успішних кейсів спонсорства підвищує шанси на схвалення.
   
2. Фінансова стабільність – роботодавець повинен довести здатність виплачувати встановлену заробітну плату.
   
3. Реальність вакансії – переконайтеся, що позиція дійсно існує і відповідає вашим навичкам або готовності навчатися.
   
4. Готовність до співпраці – компанія повинна розуміти вимоги процесу і бути готовою надати необхідні документи.
   

Як не потрапити на шахраїв

Сфера працевлаштування за кордоном, включно з візою EB3 для переїзду в США, приваблює чимало недобросовісних посередників. Щоб не стати жертвою обману:

• не переводьте гроші роботодавцю за оформлення візи або дозволу на роботу – ці витрати несе компанія;
  
• перевіряйте юридичний статус компанії через відкриті реєстри;
  
• уникайте пропозицій, які обіцяють «гарантоване оформлення» без співбесіди та перевірки документів;
  
• з насторогою ставтеся до роботодавців, які не можуть чітко пояснити процес і свої зобов’язання.
  

Ретельний відбір роботодавця – це не тільки гарантія успішного оформлення, але й запорука стабільної роботи та комфортної адаптації після переїзду.

Поширені запитання та помилки про візу EB3

Оформлення візи EB3 для переїзду в США часто супроводжується безліччю міфів і припущень, які не завжди відповідають дійсності. Розберемо найбільш поширені запитання, щоб у заявників було чітке розуміння реальних умов програми.

Чи буде роботодавець чекати кілька років

Один із головних страхів претендентів – тривалі строки оформлення. Насправді деякі роботодавці готові чекати кандидата, особливо якщо йдеться про сімейний бізнес, знайомих чи компанії, що відчувають дефіцит кадрів на конкретних позиціях.

Іноді працівник може почати виконувати обов’язки віддалено, перебуваючи за межами США, до отримання грін-карти. Однак для великих компаній важливіше планування – вони можуть закладати в штатний розклад майбутнього співробітника з урахуванням строків оформлення документів.

Чи може спонсором бути фізособа або родич

Закон не забороняє, щоб спонсором виступала фізична особа, наприклад, наймаючи працівника в приватне домогосподарство (няня, помічник по господарству). Однак такі випадки розглядаються особливо ретельно, адже ризик відхилення вищий.

Що стосується родичів, формально вони можуть ініціювати процес через свій бізнес. Але при цьому важливо довести, що рішення про найм ухвалювалося без особистої зацікавленості й що вакансія реальна, а не створена лише для оформлення візи.

Чи потрібно обов’язково працювати у спонсора після отримання грін-карти

Імміграційне законодавство не встановлює мінімального терміну, який співробітник зобов’язаний відпрацювати у спонсора. Проте занадто швидкий відхід після отримання грін-карти може викликати запитання в імміграційних органів, особливо під час подання на громадянство.

На практиці адвокати рекомендують відпрацювати в компанії щонайменше 6–12 місяців, щоб уникнути підозр у початковій відсутності наміру виконувати умови трудового договору.